Маркування нержавіючої сталі і сплавів, як у них розібратися

Наявність широкого асортименту сталі і сплавів, що виготовляються в різних країнах, зумовило необхідність їх ідентифікації, проте до теперішнього часу не існує єдиної системи маркування сталей і сплавів, що створює певні труднощі для металоторгівлі.

Так в Україні і в країнах СНД (Росія, Казахстан, Білорусія та ін) прийнята розроблена раніше в СРСР букво-цифрова система позначення марок сталей і сплавів, де згідно ГОСТу, буквами умовно позначаються назви елементів і способів виплавки сталі, а цифрами - вміст елементів.

Європейська система позначень сталі, регламентована стандартом EN 100 27. Перша частина цього стандарту визначає порядок найменування сталей, а друга частина регламентує привласнення сталям порядкових номерів.

У Японії найменування марок сталі, як правило, складається з декількох букв і цифр. Літерне позначення визначають групу, до якої відноситься дана сталь, а цифри - її порядковий номер у групі і властивість.

У США існує кілька систем позначення металів та їх сплавів. Це пояснюється наявністю декількох організацій по стандартизації, до них відносяться АMS, ASME, ASTM, AWS, SAE, ACJ, ANSI, AJS. Цілком зрозуміло, що таке маркування вимагає додаткового роз'яснення і знання при торгівлі металом, оформленні замовлень і т. п.

До теперішнього часу міжнародні організації по стандартизації не виробили єдину систему маркування сталей. У зв'язку з цим існують різночитання, що призводять до помилок у замовленнях і як наслідок порушення якості виробів.

 У Україні і країнах СНД прийнята букво-цифрова система, згідно з якою цифрами позначається вміст елементів сталі, а буквами - найменування елементів. Літерні позначення застосовуються також для вказівки способу розкислення сталі «КП - кипляча сталь, ПС - напівспокійну сталь, СП - спокійна сталь». Існують певні особливості позначення для різних груп сталей конструкційних, будівельних, інструментальних, нержавіючих і ін. Загальними для всіх позначеннями є літерні позначення легуючих елементів: Н - нікель, Х - хром, До - кобальт, М - молібден, В - вольфрам, Т - титан, Д - мідь, Г - марганець, С - кремній.

Конструкційні сталі звичайної якості нелеговані (ГОСТ 380-94) позначають літерами СТ., Наприклад СТ. 3. Цифра що стоїть після букв, умовно позначає, процентний вміст вуглецю сталі.

Конструкційні нелеговані якісні сталі (ГОСТ 1050-88) позначають двозначним числом, що вказує на середній вміст вуглецю в сталі (наприклад, СТ. 10).

Якісні сталі для виробництва котлів та посудин високого тиску згідно (ГОСТ 5520-79) позначають як конструкційні нелеговані стали, але з додаванням літери К (наприклад, 20К).

Конструкційні леговані сталі, згідно ГОСТ 4543-71, позначають буквами і цифрами. Цифри після кожної букви позначають зразковий зміст відповідного елемента, однак при утриманні легуючого елемента менше 1,5% цифра після відповідної букви не ставиться.

Якісні додаткові показники - знижений вміст домішок типу сірки і фосфату позначаються літерою - А чи Ш, в кінці позначення, наприклад (12 Х НЗА, 18ХГ-Ш) і т. п.

Ливарні конструкційні сталі, згідно з ГОСТ 977-88, позначаються як якісні і леговані, але в кінці найменування ставлять літеру Л.

Сталі будівельні, згідно ГОСТ 27772-88, позначають літерою С та цифрами, відповідними мінімальній межі текучості сталі. Додатково застосовують позначення: Т - термозміцнення прокат, К - підвищена корозійна стійкість, (наприклад, С 345 Т, С 390 К і т. п.). Аналогічно літерою Д позначають підвищений вміст міді.

Сталі підшипникові, згідно ГОСТ 801-78, позначаються також як і леговані, але з буквою Ш в кінці найменування. Слід зауважити, що для сталей електрошлакового переплаву буква Ш позначається через тире, (наприклад, ШХ 15, ШХ4-Ш).

Сталі інструментальні нелеговані, згідно ГОСТ 1435-90 ділять на якісні, що позначаються літерою У і цифрою, що вказує середній вміст вуглецю (наприклад, У7, У8, У10) і високоякісні, що позначаються додаткової буквою А в кінці найменування (наприклад, У8А) або додаткової буквою Г, що вказує на додаткове збільшення вмісту марганцю (наприклад, У8ГА).

Сталі інструментальні леговані, згідно ГОСТ 5950-73, позначаються також як і конструкційні леговані (наприклад, 4Х2В5МФ і т. п.).

Сталі швидкорізальні у своєму позначенні мають букву Р (з цього починається позначення сталі), потім слідує цифра, яка вказує середній вміст вольфраму, а потім букви і цифри, що визначають масове вміст елементів. Не вказують вміст хрому, тому що воно становить стабільно близько 4% у всіх швидкорізальних сталях і вуглецю, т. к. останнє завжди пропорційно вмісту ванадію. Слід зауважити, що якщо вміст ванадію перевищує 2,5%, буква Ф і цифра вказуються, (наприклад, сталі Р6М5 і Р6 М5Ф3).

Сталі нержавіючі стандартні, згідно ГОСТ 5632-72, маркують літерами і цифрами за принципом, прийнятим для конструкційних легованих сталей (наприклад, 08Х18Н10Т або 16Х18Н12С4ТЮЛ).

Сталі нержавіючі, нестандартні, дослідних партій позначають буквами - індексами заводу виробника і порядковими номерами. Букви ЕІ, ЕП, або ЕК привласнюють сталям, вперше виплавлений заводом «Електросталь», НС - сталям виплавки Челябінського заводу «Мечел», ДІ - сталям виплавки заводу «Дніпроспецсталь», наприклад, ЕІ-435, НС-43 і ін Для позначення способу виплавки доведення назви ряду сталей доповнюють літерами (наприклад, 13Х18Н10-ВІ), що означає вакуумно-індукційна виплавка.

Матеріал взято із сайту Нержавейка.ру